Цієї весни мені пощастило потрапити на зустріч Мирослава Дочинця з читачами в Києві.
З першої хвилини мене захопила ця людина.
А коли я почала читати його твори, моє захоплення тільки збільшилось. Добре, що такі люди живуть серед нас...
Декілька рядків з твору "Світован. Штудії під небесним шатром":
Вір собі - і тобі повірить світ.
Говори те, що думаєш і роби те, що думаєш. Але думай ясно, чисто, животворно.
Либонь, найліпший учитель ти сам собі. Є чотири головні штудії: вивчати себе, вивчати людей, вивчати природу і книги.
У сьому холодному, байдужому і розхристаному свіиі повинні знаходитись такі, що протягнуть руку помочи. То чому б такими не не бути нам?!
Як виховувати дітей, тратити на них удвічі менше грошей та вдвічі більше часу.
Справжній мужчина - як вовк: або сам, або з одною вовчицею. А бігати за вівцями - то уділ баранів.
Не сподівайся, що ліпше буде колись, перегодом. Будь гідний ліпшого сьогодні, сієї години.
